Як підготуватися та
здати іспит?
Підготовка до іспитів, це завжди нервовий та
трудоємкий процес. Як же це зробити правильно?
Що вчити?
Насамперед потрібно визначитись з матеріалами, які
ви будете використовувати. У випадку коли інформації багато (декілька
підручників, методичні матеріали, інтернет, розумні друзі, тощо) потрібно
зорієнтувати свою увагу на шкільному підручнику та методичних матеріалах
викладача вашого навчального закладу. Також стануть у нагоді і аудіо-відео
матеріали, вони краще запам’ятовуються. Коли ж інформації недостатньо можливим
джерелом можуть стати і інтернет, і розумні друзі, а також ваші викладачі.
З джерелами інформації ми визначились. Декілька
слів про особливості формул з математики та фізики. Якщо формула складно
запам'ятовується або занадто довга, зверніть увагу на її складові. І можливо
вам доведеться запам’ятовувать не десять формул, а одну. Головне розуміти
значення всіх елементів.
Ще один спосіб підготуватися – це репетитор. Але
це займе у вас деякий час та витрачення додаткових витрат.
Отже робимо висновки. Треба сісти, зосередитись і
розібратися у всьому самому (так буде корисніше для вас). Якщо залишилися
запитання, зверніться за допомогою до викладача (репетитора), але з конкректним
питанням або темою, щоб заощадити час. Можливе використання інтернету, але
тільки тоді, якщо ви знаєте конкретно, що шукати. В іншому випадку, ви просто
змарнуєте свій час на пошуки, а не для засвоєння матеріалу. Друзі стануть у
пригоді лише тоді, коли ви впевнені, що вони знають самі і зможуть вам добре пояснити.
Як запам’ятати?
Існують різні думки. Деякі віддають
перевагу заучуванню. Але найвдалішим способом запам'ятовування вважається
асоціаціація.
Якщо потрібно запам'ятати дату - спробуйте
згадати, що ця дата означає для вас особисто. Може, це чийсь день народження? Або раптом ця дата нагадує чийсь телефон? А
може, в цей день ви вперше щось зробили або куди-небудь з'їздили?
Дуже зручно запам'ятовувати будь-які визначення,
явища, події, звівши їх до того, що ви вже знаєте. Вчите якесь довге визначення - спробуйте його
спростити. Важливо зрозуміти суть визначення. Рідко хто з викладачів приймає в
штики ваше пояснення визначення своїми словами замість завченої варіанта.
Навпаки. Якщо ви можете переказати визначення своїми словами, то ви його
розумієте. А значить, і розумієте матеріал.
У всіх нас розвинуті різні види пам'яті: моторна, зорова,
слухова. Людям з розвинутою зорової пам'яттю корисніше буде читати матеріал.
Потім згадується сторінка, на якій написана потрібна тема. Тому, у кого
розвинена моторна пам'ять, краще ще раз прописати матеріал (наприклад,
зайнятися написанням шпаргалок). І так далі.
Вивчайте матеріал доти доки ви розумієте матеріал,
і можете його пояснити, і ще не втомилися. Ввечері дозвольте собі розслабитися.
Перед сном можна, якщо не вчити, то хоча б перегорнути пройдений матеріали:
спробувати, дивлячись на заголовок, згадати загальний зміст питання (якщо не
виходить, перегляньте розділ). Психологи стверджують, що найкраще
запам'ятовується інформація, отримана під час засинання і пробудження.
Також можна писати шпаргалки! Під час написання
шпаргалок ви ще раз опрацьовує матеріал. Але користуватися ними не варто. Коли
в кишені лежить така «допомога», голова працює погано. Так що краще написати і
залишити вдома.
А чи треба вчити?
Все залежить від того, що Ви називаєте словом «вчити».
Для багатьох слово «вчити» аналогічно слову «зубрити». Під час підготовки
матеріал треба не вчить, а згадувати. Не сидіти з зошитом або підручником,
вивчаючи будь-яку інформацію, - все це вже давалося на уроці... Потрібно тільки
згадати!
Звичайно, мова не йде про варіант коли одного разу
почув - назавжди запам'ятав. Ні. Щось треба і нагадувати своїй голові. (Це
дійсно потрібно, якщо, наприклад, не був на уроці). Але дуже багато чого Ви вже
знаєте, хоч і не здогадуєтеся про це.
Що може замінити незнання
матеріалу?
У житті все може статися. Уявімо собі таку картину
- ви всю ніч вчили якийсь білет, а вам дістався інший, якого у вас не було, що
Ви не вчили, в якому знаходяться якісь зовсім жахливі і безглузді твердження,
які не розуміє навіть Вася, а він - відмінник. Не треба впадати в істерику.
Перш за все, визначитеся, яку оцінку Ви спочатку розраховували отримати -
"три", "чотири" або "п'ять". Чим нижче оцінка,
тим більше шансів її одержати. Подивіться на запитання. Які асоціації вона у
Вас викликає? Може, Ви щось віддалено схоже вже проходили? Навіть якщо по іншому
предмету. Якщо це можливо, зверніться до сусіда. Думайте! Інформацію Ви
дізнаєтеся не тільки на уроці, але й по телебаченню, радіо, інтернет, розмов,
відповідями інших студентів, не тільки з наукової, а й художньої літератури
(там, де справа стосується гуманітарних предметів, наприклад).
В крайньому випадку, можливо попросити у викладача
дозвіл вибрати інший білет. Оцінка, авжеж, знизиться на бал, але якщо Ви будете
відповідати впевнено і правильно, ще не все втрачено.
Оцінка залежить не тільки від знань. Багато в чому
її визначає настрій викладача, зовнішній вигляд і поведінку абітурієнта,
враження викладача про Вас, номер квитка і т.д. Головне - не панікувати і
зосередитися.
Впевненість
На іспиті важливо зберігати спокій та впевненість.
Навіть якщо ви одне з питань не знаєте зовсім, почніть впевнено з того, що
знаєте. При достатній переконливості вашої відповіді Екзаменатор може
обмежитися одним питанням.
Не приймайте в день іспиту заспокійливі засоби.
Вони можуть загальмувати вашу здатність мислити, зробити вас сонливим і
байдужим до всього, що відбувається.
Також не потрібно сумніватися перед розкладеними
квитками, згадуючи, який же все-таки виявиться щасливим. Беріть одразу той,
який на вас «дивиться». Інакше спрацьовує стереотип: якщо ви шукаєте - значить,
хочете знайти щось більш легке, тобто не знаєте весь матеріал. Запам'ятайте -
всі квитки однакові. Погані квитки взяли до вас. Якщо ви тягне білет першим, то
погані квитки взяли ще вчора.
Отже, вдалих вам
іспитів!!!
| 